МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ. ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙУНІВЕКРСИТЕТ Імені Данила Галицького «Вагітність та пологи при захворюваннях сечовидільної системи у вагітних» Підготував: Медичного факультету Львів - 2006ЗАХВОРЮВАННЯ НИРОК І ВАГІТНІСТЬ. Часто зустрічається пієлонефрит (20%), гломерулонефрит (0.1 - 0.2%), Сечокам’яна хвороба (0.1 - 0.2%). Пієлонефрит на другому місці після серцево-судинних захворювань. Серед інфекційних на другому місці після ГРЗ. Жінки в 5 разів частіше хворіють , чим чоловіки (анатомічні особливості - уретра широка, розташована горизонтально). Історія захворювання пієлонефритом починається з раннього дитинства. Загострення пієлонефриту, що почався в дитинстві можуть бути у зв'язку з статевим життям (Цистит першої шлюбної ночі). Далі наступає вагітність. Зараз пієлонефрит зустрічається частіше в латентній формі, зі стертою клінічною симптоматикою, з відсутністю болів у поперековій області. Тільки лабораторна діагностика дозволяє поставити діагноз. Під час вагітності пієлонефрит буває в 48% жінок, у післяпологовому періоді 35%, у родах 17%. УМОВИ ВИНИКНЕННЯ ПІЄЛОНЕФРИТУ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ. Гестаційний пієлонефрит - виникаючий вперше під час вагітності (залишиться на все життя). Зміни з боку сечовивідної системи - гормональна перебудова з перевагою прогестерону веде до розслаблення гладкої мускулатури матки, сечового міхура, сечоводів, кишківника. Гіпотонія сечоводу, розширення чашково-мискової системи, сечоводів,порушення кровообігу в нирці. Це призводить до стазу сечі й виникнення рефлексів (міхурно-сечовідний, сечовідно-мисковий). Сеча розриває чашечки й попадає у кров'яне русло ( гематогенний шлях) і попадає в паренхіму нирок. Застою сечі сприяє також матка (особливо страждає правий сечовід - частіше тому виникає правобічний пієлонефрит). Права яєчникова вена перебувають в одному соединительнотканной футлярі з сечоводів, і варикозно розширена вена механічно перешкоджає оку сечі. Посилений викид кортикостероидов. Кортикостероиды – провокатори хронічних, латентних інфекцій, збільшується можливість поширення інфекції. Вагітність є провокуючим моментом для загострення наявних процесів. Особливості мікро й макроорганізму. Мікроорганізми: збудники - умовно-патогенні мікроорганізми не чутливі до антибактеріальної терапії Макроорганізм: зниження імунітету ( часте застосування хімічних речовин, стреси й т.д.)при зниження імунітету формуються трохи хронічної вогнищ інфекції (перекручення імунологічної реактивності). Госпітальна інфекція. Це стійка флора, що сидить на предметах, інструментарії. НЕБЕЗПЕКИ В ПІСЛЯПОЛОГОВОМУ ПЕРІОДІ. У перші дні після пологів не відновлюється до кінця змінена сечовидільна система й приєднуються ті ж зміни, які відбулися в родах. Пологи: голівка завжди травмує - приводить до набряку слизуватої, дрібноточкових крововиливів. Порушена функція слизової оболонки сечового міхура й уретри. Характерна відсутність позивів на сечовипускання ( на першу добу). Все це приводить до порушення механізмів, що самоочищують, сечовий міхур (фагоцитоз). Якщо зміни не глибокі, то через 3 дні бактеріоурія зникає. Якщо зміни глибокі, то при влученні мікробів у сечовий міхур дається поштовх загостренню або виникненню нового захворювання. ДЖЕРЕЛА ІНФЕКЦІЇ ДЛЯ ПІЄЛОНЕФРИТУ. Гінекологічні захворювання (запальні захворювання матки, цервікального канал, піхви, уретри). Також можливий гемато- і лімфогенний шлях. Збудник тропний до сечовивідної системи, тому що в геніталіях і сечовій системі загальні ембріональні закладки (епітеліальний покрив однаковий). Гематогенний шлях - із хворих мигдалин (хронічний тонзиліт), каріозних зубів, коліт. Збудники пієлонефриту. Групи энтеробактерій: Е. Соli до 90%, Proteus до 12%, Klebsiella до 14%, синьогнійна паличка й энтерококк до 15%, можуть бути гриби, мікоплазми. Для пієлонефриту характерна монокультура. Але може бути й асоціація - сполучення паличок і кокової флори. Асоціація мікробів підозріла: на хронічний процес на забруднення (ко...